РоздумЖиття моє дивне, неначе наснилось, Чого ти так швидко під гору скотилось?
А думи і мрії над полем зависли. Чого ж мені серця до болю не стисли?
Щоб жив і не п’явся, усього боявся, Щоб горбився-гнувся, а думать не брався,
Щоб плани партійні звитяжив удвічі, Щоб правди ніколи не мовив у вічі,
Щоб цвів, як похвалить начальство пихате, Радів, що не вигнали з власної хати,
Радів, що не слухав пісні наші вільні, В’язниці не знав і не вмер в божевільні...
Нічого не бачив, нічого не вдіяв. А думи і мрії вже вітер розвіяв.
Лютий 1993 р. Читать далее:
Еще у автора:
Комментариев нетДобавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. Войти.
Нет ни одного комментария. Ваш будет первым!
|
Вход
Войти через
Новости сайта
Новый 2017 Год!
31.12.16
Стихи с Новым Годом
29.12.15
Красивые стихи с днем рождения
24.04.15
Свежие произведения
Мне нужно то счастье
Раиса Андриянова, 31.08.21
Питер и дожди
Андрей Бонди, 30.08.21
В "Кисловодск”?
В_Странник, 29.08.21
Между летом и осенью
Лакрим, 19.08.21
История двух преступлений. Глава первая. Начало семейной жизни
Хасанов Васил Калмакматович, 08.08.21
Ходовой товар
Владимир Котиков, 06.08.21
Эхо
Людмила Максимчук, 26.06.21
Синевы озерцо глоточками выпили тучи
vgm, 12.06.21
Парадоксов парадокс
Huseyn Qurbanov, 27.05.21
Озвученные произведения
Случайные произведения
Главный архитектурный вандал
Юрий Губарь, 14.07.12
Не знать
Анна Никольски, 08.06.12
О цветах
Андрей Бонди, 10.04.22
В душе идет дождь
Елизарова, 08.02.11
Усё на пэээ
Антон Раздобреев, 13.11.13
вернусь в пустоту
Kira, 20.08.11
Потакать
Андрей Бонди, 15.02.20
Удачи вам родные
Daniil Akmaev, 02.04.12
Когда цвели кактусы
Катерина, 30.04.13
Плёночка намотана
Лакрим, 21.08.13
|