Я помню

дівчинко, чого ти?

кохаю мамо я.

кохаю і безтями

себе я віддала.

не знаю що робити

у нього є сім’я

у нього є дитина,

а я хіба рідня??

хто я? чого я плачу

я розумію все

і він одружен мамо

я знаю хто я є.

чого до нього лізу,

чому пишу вірші

кохаю мамо чуєш...

та смуток над усім...

я бачу ти смієшся

я пам’ятаю: ти

казала, що «не нужен»

щоб я згасила все.

та я все розмовляла

кохала телефон.

мамо він одружен

я пруся в чужий дом.

і він шепоче ніжно,

що ще кохає він

і що робити мамо

він кращий за усіх.

хай що там всі говорять,

що я руйную все!!!!

та хто це зрозуміє

що досі він десь є.

доню, що поробиш

кохаєш так кохай.

та це його родина

і ніс туди не пхай!!!!