Життя моє було

Життя моє було пустою площиною --

Я мав лупать скалу під сонцем, що сія,

Під краплями дощу і лютою зимою --

Так жили тисячі таких самих як я.

Запізно зрозумів, що слави нам не буде,

Лиш буде рай тому, хто наш сей труд відняв,

І всі ми згинем тут, і посміються люди,

Що дурнями тягли, а мудрий поганяв.

(По мотивам "Каменярі", І. Я. Франко)