Розчинна кава

Пливуть похмуро-сірі, темні дні,

Холодний дощ періщить без угаву.

А я чекаю світла у вікні

І п’ю свою гірку розчинну каву.

І для колгоспів віршики пишу.

Оплати не беру, то й замовляють.

У віршуванні плутаюсь, грішу,

ПомИлок тьма (в колгоспі все читають!)...

...Давно последний шторм отбушевал

И душу не истреплет ураганом.

Случилось то, о чём и не мечтал:

Меня читают вместе с Губерманом!

Вже майже біля Фінішних Дверей

Мені послала Доля цей гостинець.

Я ж трошечки (по матері) єврей,

А Губерман (теж трошки!) — українець...

...Пливуть похмуро-сірі, темні дні,

Холодний дощ періщить без угаву.

А я чекаю світла у вікні

І п’ю свою гірку розчинну каву.